Інформаційне життя України в рабстві

Як ми вже знаємо, останні пів року в Україні кояться дивовижні революційні речі, які мають свій сенс і наслідки. Завдяки цьому нам відкрили  очі на те, чого ми досі не помічали. Усі роки української незалежності Російська держава, яка жадібна до земель, а зокрема і до українських, розпочала війну. Як вирозумієте не військовим шляхом, а політичним та інформаційним шляхами. Тож, за двадцять років це дало про себе знати тільки зараз, коли президент Російської федерації зміг відвоювати АР Крим назад до Росії і жителі Криму були тільки «за». Варто задуматися, чому 95% кримчан проголосувало «за» приєднання до Росії і чому інші східні регіони прагнуть того ж?! А тому, що усі ці двадцять незалежних років Росія вела проти України інформаційну війну. Нагадаю, що інформаційна війна це - використання і управління інформацією з метою набуття конкурентоздатної переваги над супротивником. Інформаційна війна може включати в себе:·        
 збір тактичної інформації,

·         забезпечення безпеки власних інформаційних ресурсів,
·         поширення пропаганди або дезінформації, щоб деморалізувати військо та населення ворога,
·         підрив якості інформації супротивника і попередження можливості збору інформації супротивником.
Часто ІВ ведеться в комплексі з кібер- та психологічною війнами з метою ширшого охоплення цілей, із залученням радіоелектронної боротьби та мережевих технологій. Основним засобом ведення ІВ є інформаційна зброя.Отже, розуміємо що це таке. Такий метод з російського боку заключається в тому, що український народ перестав усвідомлювати й розрізняти де український мультик, а де російський, чи це російська зірка, чи українська, чи український той фільм, пісня, ТВ канал та інше. Фактично, російська інформаційна сфера тепер є спільна з українською, але це тільки для України. У Росії ж росіяни не дивляться українські фільми та мультики, бо вони навіть української мови не знають! Тож, можна зробити висновок, що українці є полоненими російської інформації та навіть культури. І це нав'язування робиться дуже легко і непомітно. І буде робитися далі. Як ні як, а Росія вважає Україну частиною своєї території і не сприймає нас, як окремий незалежний народ та державу. Сподіваюся, що наші кроки до позбавлення від «російського інформаційного рабства» не зупиняться лише на відключенні російських ТВ каналів і ми зможемо забезпечити справжню інформаційну безпеку в нашій країні, яка зараз знищена спільними зусиллями.